угортатися
УГОРТА́ТИСЯ (ВГОРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УГОРНУ́ТИСЯ (ВГОРНУ́ТИСЯ), угорну́ся, уго́рнешся, док.
1. Добре вкриватися чим-небудь, загортатися, закутуватися в щось.
Вгортаючись в шинелю, він дивився на захід, на смугу світла, що ледве миготіла з-під темної хмари (Л. Первомайський);
Пані Софія щільніше вгорнулася в хутровий шлафрок, чолом притулилася до лутки (Іван Ле);
* Образно. У садки слобідка весело вгорнулась, В вишні і калину вкутались хатки (Я. Щоголів).
2. тільки 3 ос., перен. Щільно оповиватися, затягуватися чим-небудь (димом, туманом і т. ін.).
І танки здибились перед житами. Вгортаючись в густий клубчастий дим (М. Стельмах);
// Охоплюватися, заповнюватися чим-небудь (світлом, темрявою, мороком і т. ін.).
Все поволі затихало. Ночі мороком вгорнулось (П. Усенко);
* Образно. Та дорога, та складна, що за перевал, угорнулась мороком пам'яті (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)