угрущати
УГРУЩА́ТИ (ВГРУЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., кого, діал.
Умовляти кого-небудь суворо, з докорами.
Я її не бив, а так було все угрущаю .. А вона іноді мені каже: – Ти б лучче мене побив, ніж отак дорікати (Ганна Барвінок);
// Взагалі умовляти.
– Ото ж як перед Спасом я був у вас, і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво, трохи 'д серця 'длягло (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)