ударяння

УДАРЯ́ННЯ (ВДАРЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. ударя́ти.

У разі вдаряння ударником по корпусу дзвона виникає однотонний металевий протяжний звук, який поширюється в навколишньому просторі (з навч. літ.);

Ми так дружно викрикували для неї [Надьки] свій величальний спів, неодмінно з розгонистим ударянням на останньому складі... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ударяння — (вдаряння), -я, с. Дія за знач. ударяти (вдаряти).  Великий тлумачний словник сучасної мови