удатливий

УДА́ТЛИВИЙ (ВДА́ТЛИВИЙ), а, е.

Те саме, що уда́тний 1.

Він [Петруня] вдатливий, везучий, щасливчик долі, колись про таких казали, що їм сам чорт колиску гойдає (В. Дрозд);

Про удатливу селянку невдовзі дізналися сусідки: одні приходили, щоб “зняти узор”, інші просили виготовити блузу чи сорочку (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. удатливий — див. умілий  Словник синонімів Вусика