удосвіта —
удо́світа прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
удосвіта —
пр., до-схід-сонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано.
Словник синонімів Караванського
удосвіта —
[ўдосв'іта] = вдосвіта присл.
Орфоепічний словник української мови
удосвіта —
ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил.
Словник синонімів української мови
удосвіта —
Удо́світа, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
удосвіта —
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Словник української мови Грінченка