Словник української мови у 20 томах

уйгури

УЙГУ́РИ, ів, мн. (одн. уйгу́р, а, ч.; уйгу́рка, и, ж.).

Народність, що становить основне населення деяких західних районів Китаю, а також живе на території Казахстану, Киргизії та Узбекистану.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уйгури — -ів, мн. (одн. уйгур, -а, ч.; уйгурка, -и, ж.). Народність, що становить основне населення деяких західних районів Китаю, а також живе на території Казахстану, Киргизії та Узбекистану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. уйгури — УЙГУ́РИ, ів, мн. (одн. уйгу́р, а, ч.; уйгу́рка, и, ж.). Народність, що становить основне населення деяких західних районів Китаю, а також живе на території Казахської, Киргизької і Узбецької радянських соціалістичних республік.  Словник української мови в 11 томах