уколисаний
УКОЛИ́САНИЙ (ВКОЛИ́САНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уколиса́ти.
Валя, вколисаний співом, дрімав (В. Гжицький);
Зрештою воно [боязке, забобонне, темне й безпомічне] й не виселялося з нього ніколи, а тихо спало, вколисане залізною логікою реальних умовиводів, таких простих, ясних і заспокійливо-елементарних, коли життя бачиться як вислід кількох твердо засвоєних законів (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)