уконтентовувати
УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОНТЕНТУВА́ТИ (ВКОНТЕНТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, заст.
1. Задовольняти, вдовольняти.
– Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його уконтентувати (Г. Квітка-Основ'яненко);
– А поки своїх [замовців] уконтентую, то вже, гляди, і з дальших сіл .. чекають (І. Франко).
2. Щедро пригощати, годувати, напувати.
[Зінька:] Вже поблагословили молодих? Чи сподівалися гостей, чи ні, а мусите уконтентовувати (М. Кропивницький);
– Добрих послав тобі господь гостей, та чим-то їх уконтентуєш! (П. Куліш);
Він уконтентував їх так добре, що поїхали вони від його цілком задоволені (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)