укорочуватися
УКОРО́ЧУВАТИСЯ (ВКОРО́ЧУВАТИСЯ), ується, недок., УКОРОТИ́ТИСЯ (ВКОРОТИ́ТИСЯ), о́титься, док.
1. Ставати коротшим, меншим за довжиною.
Швидше крутяться колеса, укорочується путь... (М. Шеремет);
Коли тінь укорочувалась до кроку, випрягали коней (Ю. Мушкетик);
Пан Адам стоїть, наче ще дума. Та ось тіпнулася в нього права рука, наче вкоротилася трохи, на мить завмерла – і раптом злетіла, як ціп на току (М. Коцюбинський).
2. Ставати менш тривалим у часі; скорочуватися.
А життя вкорочується кожним днем, кожним вимовленим словом, кожним кинутим поглядом (П. Загребельний);
Бідному жениться, то день укоротиться (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)