Словник української мови у 20 томах

укорінятися

УКОРІНЯ́ТИСЯ див. вкоріня́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. укорінятися — укоріня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. укорінятися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. укорінятися — Укорі́нюватися, -рі́нююся, -рі́нюєшся і укоріня́тися, -ріня́юся, -ріня́єшся; укорени́тися, -реню́ся, -рени́шся; укоре́нений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)