укручення
УКРУ́ЧЕННЯ¹ (ВКРУ́ЧЕННЯ), я, с.
Дія за знач. укру́чувати¹ і вкру́чуватися¹.
При вкрученні петлі точність її встановлення збільшується (з навч. літ.);
При укрученні шурупа в дерево твердих порід змастіть його консистентним мастилом для полегшення обертання (з навч. літ.);
Всі з'єднання в колі заземлення апаратури повинні бути виконані методами зварювання, опресування або гвинтового укручення з наступним пропаюванням (з мови документів).
УКРУ́ЧЕННЯ² див. вкру́чення¹.
Словник української мови (СУМ-20)