укутаний
УКУ́ТАНИЙ (ВКУ́ТАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уку́тати.
В Переяслав на велику Раду Ішли козацькі вдови, несучи У рядна вкутаних сиріт-маляток (Л. Забашта);
* Образно. З мого вікна видніється хатина. Закидана сухолистом рудим, І голий клен, в калюжі по коліна, Лиш головою вкутаний у дим (В. Бичко);
Сумна арфістко – рученьки вербові! – по самі плечі вкутана в туман. Зіграй мені мелодію любові, ту, без котрої холодно словам (Л. Костенко);
// уку́тано, безос. пред.
* Образно. Погляд його спинявся то на протилежній горі, яку на дві третини було вкутано в зелену мантію лісу, то на стовпі диму на скелях, біля якого стояла Марія... (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)