улежаний
УЛЕ́ЖАНИЙ (ВЛЕ́ЖАНИЙ), а, е.
1. Який остаточно дозрів внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі).
Улянка любила ласувати .. влежаними грушками (О. Донченко);
Сінешні і хатні двері відчинені. Пахне борошном і влежаними яблуками (Григорій Тютюнник).
2. Який від тривалого лежання осів, ущільнився; злежаний.
Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий, з голубою прозеленню перелив улежаних снігів (М. Стельмах);
В курені чудодійно пахло влежаним сіном (В. Земляк);
Тільки переступила [Лукія] з сусідського картоплища на своє коноплище, – аж на снігу під купою гною чоловік лежить. Покровив [покривавив] улежаний сніг десь, мабуть, аж з діброви (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)