улещання
УЛЕЩА́ННЯ (ВЛЕЩА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. улеща́ти.
І вдень іде [Євмен] та й іде. Начебто й принадив її всякими улещаннями (Ганна Барвінок);
[Катерина:] Ох, моя пані кохана!.. [Галя (перехоплює):] Годі тобі, стара воркотухо! Твої влещання ще гірш засмутили пані (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)