улоговина

УЛО́ГО́ВИНА (ВЛО́ГО́ВИНА), и, ж.

Велике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами.

Воно [село] заховалося в улоговині. Круг його були ліси (Б. Грінченко);

Всі полки дивізії розташувались поруч, витягнувшись біля підніжжя гір на цілі кілометри вподовж улоговини (О. Гончар);

Врешті Ремо вгледів зелену влоговину, що коритом вгиналася поміж гір (Олесь Досвітній);

Викликав подив ставок, що мав улоговину не менше як десять гектарів, але ні краплі води (С. Добровольський);

Вони йшли поміж чагарями, обминали заболочені влоговини (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. улоговина — уло́го́вина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. улоговина — Заглибина, западина, жолобина, видолинок, п! БАЛКА; улоговинка, уляговина.  Словник синонімів Караванського
3. улоговина — див. низовина  Словник синонімів Вусика
4. улоговина — (влоговина), -и, ж. Велике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. улоговина — Форма місцевості (на материку і морському дні) у вигляді широкої западини, оточеної височинами.  Універсальний словник-енциклопедія
6. улоговина — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. улоговина — Уло́го́вина, -ни; -вини, -вин  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. улоговина — УЛО́ГО́ВИНА (ВЛО́ГО́ВИНА), и, ж. Велике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами. Воно [село] заховалося в улоговині. Круг його були ліси (Гр.  Словник української мови в 11 томах
9. улоговина — Улоговина, -ни ж. Впадина, котловина, ложбина.  Словник української мови Грінченка