умазаний
УМА́ЗАНИЙ¹ (ВМА́ЗАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ума́зати¹.
Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Б. Грінченко);
Карпо, чорний, увесь вмазаний землею, шулікою вигнувся над ріллею, відскочив убік і, не чуючи вдару батога, щосили метнувся до шляху (М. Стельмах).
УМА́ЗАНИЙ² див. вма́заний¹.
Словник української мови (СУМ-20)