умирання

УМИРА́ННЯ (ВМИРА́ННЯ), я, с.

Дія і стан за знач. умира́ти.

Поступова втрата клітинною плазмою здатності до хімічної регенерації є причиною старіння клітинних колоїдів, а з ними – старіння та вмирання організму (з наук. літ.);

Жінки ближче стоять до речей остаточних – народжень, умирань (П. Загребельний);

Простягають квіти уостаннє до сонечка розтулені вуста... Як можу я співати про вмирання, коли життя із нього вироста! (В. Сосюра);

Опалим листом .. вона [осінь] лише намагатиметься скрасити невблаганне вмирання літа (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. умирання — умира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. умирання — (вмирання), -я, с. Дія і стан за знач. умирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. умирання — УМИРА́ННЯ (ВМИРА́ННЯ), я, с. Дія і стан за знач. умира́ти. Поступова втрата клітинною плазмою здатності до хімічної регенерації є причиною старіння клітинних колоїдів, а з ними — старіння та вмирання організму (Вибр. праці О.  Словник української мови в 11 томах