умиротвореність

УМИРОТВО́РЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. умиротво́рений 2.

Так, роздумуючи, наливаючись спокоєм і умиротвореністю, він [Гриць] брів під склепінням мерехтливого дивокола, забувши про все (О. Бердник).