Словник української мови у 20 томах

умокати

УМОКА́ТИ (ВМОКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМО́КНУТИ (ВМО́КНУТИ), ну, неш; мин. ч. умо́к, ла, ло і умо́кнув, нула, ло; док.

Ставати мокрим, намокати.

Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)