умудряти
УМУДРЯ́ТИ (ВМУДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМУДРИ́ТИ (ВМУДРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що.
Робити розумним, надавати мудрості.
Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Сидить стара.., слухає його та дивується великій милості господній, що проявила себе на Трохимові. Що от Трохим і неграмотний, а з святого письма не гірше дяка читає .. Сказано, господь умудряє й невидючого! (Панас Мирний);
– Умудрив господь твою сліпоту, то співай же добрим людям, не прогнівляючи господа; так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся! (П. Куліш);
[Ярослав (здивований):] Насправді Бог младенцiв умудряє (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)