Словник української мови у 20 томах

умітка

УМІ́ТКА, и, ж.

За народними повір'ями істота, яка могла приносити нещастя.

У ті стародавні часи ходила по містах і селах умітка. Умітка не мала весь час однакову подобу. Вона з'являлась то в подобі дитини, то кішки або іншої тварини й ходила з хати в хату (з легенди).

Словник української мови (СУМ-20)