умітка
УМІ́ТКА, и, ж.
За народними повір'ями істота, яка могла приносити нещастя.
У ті стародавні часи ходила по містах і селах умітка. Умітка не мала весь час однакову подобу. Вона з'являлась то в подобі дитини, то кішки або іншої тварини й ходила з хати в хату (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)