уневажнювати
УНЕВА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УНЕВА́ЖНИТИ, ню, ниш, док., що, розм.
Анулювати, скасовувати.
Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Пан радник .. почав радити Гасьці, щоби .. при помочі якого доброго адвоката старалася уневажнити цілу справу (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)