унеможливлений
УНЕМОЖЛИ́ВЛЕНИЙ (ВНЕМОЖЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до унеможли́вити (внеможли́вити).
Під терміном “безкласове суспільство” розуміємо такий суспільний лад, де унеможливлений буде визиск та експлуатація (з наук. літ.);
Керівництво клубу звернулося з проханням перенести гру, бо виїзд до Полтави був унеможливлений поганими погодними умовами (з газ.);
Якщо конструкцією обладнання передбачається його встановлення без фундаменту, має бути унеможливлене пересування обладнання в будь-якому напрямку (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)