уникнення
УНИ́КНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. уни́кнути.
Уникнення натуралістичних деталей;
Пуристичні тенденції спричинюються до уникнення подібних з російською мовою формальних засобів вираження (з наук. літ.);
Під час весільного обряду різні типи ладкання переплітаються, що сприяє уникненню монотонності в музичному супроводі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)