унція
У́НЦІЯ, ї, ж.
1. Міра ваги в Стародавньому Римі, а також в ряді європейських країн, що застосовувалася до введення метричної системи (в англійській системі мір, напр., дорівнює 28,35 г); аптекарська міра в різних країнах (напр., в Росії дорівнювала 29, 86 г).
– Ви так допитуєтесь, як пишеться, так просите, неначе перепису на тістечка, кілько унцій чого дати, щоб удались (Уляна Кравченко).
2. Монета в Стародавньому Римі, пізніше – в Іспанії, Італії та деяких інших країнах.
△ (1) Тро́йська у́нція – одиниця ваги дорогоцінних металів; дорівнює 31,1035 г.
Словник української мови (СУМ-20)