Словник української мови у 20 томах

уніформа

УНІФО́РМА, и, ж.

1. Формений одяг.

При обіді родина рішила, що годі вже дозрілому чоловікові ходити в гімназійній [гімназичній] уніформі; тому по полудні, коли батько спав, мати пішла з Ромком купити йому одежу (О. Маковей);

Її старший брат Гриць, в уніформі пілота, дивився з другої картки (П. Панч);

Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий, а при виконанні службових обов'язків належить бути одягненим за встановленою уніформою (З. Тулуб);

// перен. Єдина узагальнена форма вияву; уніфікація.

Український звичай побутував тут [на Полтавщині] у господі сільського дідича, а старшинський гонор раз у раз вихоплювався з-під уніформи всеросійського дворянства (з наук.-попул. літ.).

2. збірн. У цирку – одягнений у спеціальні костюми персонал, який обслуговує арену під час вистави; уніформіст.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уніформа — уніфо́рма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. уніформа — у. однострій; див. ОДЯГ.  Словник синонімів Караванського
  3. уніформа — див. одяг  Словник синонімів Вусика
  4. уніформа — Однострій, див. мундир  Словник чужослів Павло Штепа
  5. уніформа — -и, ж. 1》 Формений одяг. 2》 збірн. У цирку – одягнений у спеціальні костюми персонал, який обслуговує арену під час вистави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уніформа — уніфо́рма (нім. Uniform, франц. uniforme, від лат. unus – один і forma – форма) 1. Формений одяг. 2. В цирку – одягнутий в спеціальні костюми персонал (т. зв. уніформісти), що обслуговує арену під час вистав.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. уніформа — ФО́РМА (спеціальний одяг для військовиків, учнів, студентів тощо), УНІФО́РМА, ОДНОСТРІ́Й. Зайшов розсильний у формі поштового відомства, подав телеграму (М. Олійник); Страшенно важко сидіти в сукнянім віцмундирі, з тісним крохмальним комірцем, але..  Словник синонімів української мови
  8. уніформа — Уніфо́рма, -ми, -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. уніформа — УНІФО́РМА, и, ж. 1. Формений одяг. При обіді родина рішила, що годі вже дозрілому чоловікові ходити в гімназійній [гімназичній] уніформі; тому по полудні, коли батько спав, мати пішла з Ромком купити йому одежу (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  10. уніформа — рос. униформа 1. Єдина, визначена для всіх форма (одягу, взуття). 2. Фірмовий одяг.  Eкономічна енциклопедія