упасати
УПАСА́ТИ (ВПАСА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПА́СТИ (ВПА́СТИ), су́, се́ш, док., кого, що, розм.
Пасучи худобу, птицю, давати їм можливість добре наїстися; могти, уміти добре пасти, напасти.
– Синку, чи впасеш свинку? (Номис);
Значить, перша наука [на селі] – це гуси. Пасти гуси, впасти їх так, щоб у чужі копи не вбралися, пригнати додому всіх до одного – це була програма нашого “технікуму” (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)