упевнено
УПЕ́ВНЕНО (ВПЕ́ВНЕНО).
Присл. до упе́внений 2, 3.
Тайжан не вперше бував у цих тіснинах і упевнено їхав попереду (З. Тулуб);
Денис твердо й упевнено виконував свої нові обов'язки, зрештою, добре знайомі для нього (О. Гончар);
Він говорив спокійно і впевнено. В усьому – в рухах, у тоні, в словах була ця переконаність у справедливості своїх думок (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)