уписати —
уписа́ти 1 дієслово доконаного виду пишучи вмістити рідко уписа́ти 2 дієслово доконаного виду вставляти щось у текст
Орфографічний словник української мови
уписати —
I (вписати), упишу, упишеш, док., перех., заст. Написати; пишучи, вмістити. II див. вписувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уписати —
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.
Словник синонімів української мови
уписати —
УПИСА́ТИ¹ (ВПИСА́ТИ), упишу́, упи́шеш, док., перех., заст. Написати; пишучи, вмістити. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш! (Номис, 1864, № 5604); Почав [Мар’ян] читати по складах. — Оце написано! — вирвалось у Матвія Боцюна.
Словник української мови в 11 томах
уписати —
Уписати, -ся см. уписувати, -ся.
Словник української мови Грінченка