упорядженість
УПОРЯ́ДЖЕНІСТЬ (ВПОРЯ́ДЖЕНІСТЬ), ності, ж.
Наявність ладу, порядку в чомусь, а також наявність усього необхідного для нормального життя, праці і т. ін. (у житлі, місті тощо).
Своєрідний колорит Вилкового дуже далекий від цивілізованої впорядженості звичних українцю міст і селищ (із журн.);
У каталозі наведено дані про мережу шляхів, її упорядженість, дані з безпеки дорожнього руху (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)