упросити —
упроси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
упросити —
див. упрошувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упросити —
БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.
Словник синонімів української мови
упросити —
УПРОСИ́ТИ див. упро́шувати.
Словник української мови в 11 томах
упросити —
Упросити, -шу, -сиш гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.
Словник української мови Грінченка