урозумляти

УРОЗУМЛЯ́ТИ (ВРОЗУМЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УРОЗУ́МИТИ (ВРОЗУ́МИТИ), млю, иш; мн. урозу́млять; док., кого.

Переконувати в чому-небудь, наставляти, доводячи до потрібного розуміння чогось, до певного знання.

Надія Марківна врозумляла дочку: – .. Ще рано ходити в літньому, вдягай тепле пальто (К. Гордієнко);

Молилася. За спасіння душі свого покійного мужа, за мучеників іскоростенських, за послів деревлянського князя Мала і за те, щоб господь урозумив її одинокого сина, щоб очам його сонце правдивої віри показав (Б. Лепкий);

А що коли саме молодому й поталанить врозумити антів, не допустити їхнього вторгнення? (Д. Міщенко);

Дорогою Когут думає про млинок. Слава Богу, допоміг він врозумити Ратушняка. Продав-таки він млинок недорого (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. урозумляти — урозумля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. урозумляти — (врозумляти), -яю, -яєш, недок., урозумити (врозумити), -млю, -миш; мн. урозумлять; док., перех. Переконувати в чому-небудь, наставляти, доводячи до потрібного розуміння чогось, до певного знання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. урозумляти — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. урозумляти — УРОЗУМЛЯ́ТИ (ВРОЗУМЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УРОЗУ́МИТИ (ВРОЗУ́МИТИ), млю, иш; мн. урозу́млять; док., перех. Переконувати в чому-небудь, наставляти, доводячи до потрібного розуміння чогось, до певного знання. Надія Марківна врозумляла дочку: — ..  Словник української мови в 11 томах