урізатися
УРІ́ЗАТИСЯ¹ (ВРІ́ЗАТИСЯ), і́жуся, і́жешся; наказ. сп. урі́жся; док.
1. Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим.
Місяць-молодик, гострий такий, що врізатись можна, блискотів на чистому небі (О. Гончар).
2. розм. Те саме, що уда́ритися.
А інший [хлопець], голову, мов той москаль, задравши, Пряменько витягнувсь та й скочив через тин, Та як же врізався об землю, вражий син (Є. Гребінка).
УРІ́ЗАТИСЯ² див. врі́зуватися¹.
УРІЗА́ТИСЯ див. урі́зуватися¹.
Словник української мови (СУМ-20)