усадка
УСА́ДКА, и, ж., техн.
Зменшення об'єму, розмірів при висиханні, охолодженні, застиганні і т. ін.
Відомі до цього часу в будівельній практиці цементи .. при тужавінні і твердінні зменшуються в об'ємі, тобто дають усадку (з наук.-попул. літ.);
Домішки зменшували повітряну усадку при сушінні та обпалюванні, змінювали вологопроникність виробу (з навч. літ.);
На кожній стадії стиснення розраховувалася реакція опори і її усадка шляхом покрокового приросту навантаження (з наук. літ.);
Усадка металу;
Усадка порід.
Словник української мови (СУМ-20)