усемогутній —
усемогу́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
усемогутній —
Всевладний, ВСЕСИЛЬНИЙ, НЕЗДОЛАННИЙ, п. сторукий.
Словник синонімів Караванського
усемогутній —
[ўсеимоугут(')н'ій] = всемогутній м. (на) -н'ому/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
усемогутній —
ВСЕСИ́ЛЬНИЙ (УСЕСИ́ЛЬНИЙ) (який має необмежену владу, силу, вплив), ВСЕМОГУ́ТНІЙ (УСЕМОГУ́ТНІЙ), ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ) заст., ВСЕВЛА́ДНИЙ (УСЕВЛА́ДНИЙ). До них, до заглиблених у безвість галактик, сягає твій розум. Але чи справді сягає?...
Словник синонімів української мови
усемогутній —
Усемогу́тній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)