услідкувати

УСЛІДКУВА́ТИ (ВСЛІДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., розм.

Те саме, що просте́жити 1.

Не встигли ваші очі вслідкувати за тим, де він [кібчик] спуститься, як він знову знявся вгору (Панас Мирний);

– Слідкуй за нею. Хай не переобтяжує себе. – Услідкуєш! – Без тіні огуди .. промовив Йона (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. услідкувати — услідкува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. услідкувати — (вслідкувати), -ую, -уєш, док., розм. Те саме, що простежити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. услідкувати — Услідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. услідкувати — УСЛІДКУВА́ТИ (ВСЛІДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що просте́жити 1. Не встигли ваші очі вслідкувати за тим, де він [кібчик] спуститься, як він знову знявся вгору (Мирний, IV, 1955, 308).  Словник української мови в 11 томах