усний
У́СНИЙ, а, е.
Виражений словами, що вимовляються, а не пишуться.
Він прочитав козацьку грамоту і тепер дає до неї усні пояснення (З. Тулуб);
// Викладений словами, розказаний, а не написаний, на підтвердження знань з певної галузі (про іспит).
Був у нас усний іспит з української мови (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)