успадковування
УСПАДКО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. успадко́вувати.
Процес успадковування в народному мистецтві має полягати не в сліпому копіюванні застарілих мотивів, а в їх переосмисленні на творчих засадах живого народного образотворчого мистецтва (з наук. літ.);
Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар, у результаті чого йому вдалось розкрити закономірності успадковування гібридами ознак батьків (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)