успокоєність

УСПОКО́ЄНІСТЬ (ВСПОКО́ЄНІСТЬ), ності, ж., заст.

Стан за знач. успоко́єний.

Чи не тому й світ є суперечливий, тривожний, болісний, що не може досягти завершення, вспокоєності, безболісності (О. Бердник).