устя

У́СТЯ, я, с.

1. рідко. Те саме, що ги́рло 1.

Відходжу не в розпуці .. Відходжу, сину мій, щаслива. Так перейшла я, як руслом ріка, Що від джерел своїх ген в темнім борі Шумить, співає пісню споконвічну Ген аж до устя, в безконечне море... (Уляна Кравченко);

Турки звичайно тримають свої галери на устю Дніпра, щоб не пропустити їх [козаків] (М. Грушевський).

2. спец. Вихідний отвір чого-небудь.

Інститут електрозварювання НАНУ імені Є. О. Патона .. виготовив необхідне устаткування для зварювання обсадних колон безпосередньо над устям свердловини (з газ.).

3. бот. Отвір між клітинами в шкірці листя рослин, через який відбувається випаровування вологи та обмін газами.

4. мн., мед., біол. Отвори судин.

Значення в інших словниках

1. Устя — У́стя іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. устя — Гирло  Словник чужослів Павло Штепа
3. устя — -я, с. 1》 рідко. Те саме, що гирло 1). 2》 спец. Вихідний отвір чого-небудь. 3》 бот. Отвір між клітинами в шкірці листя рослин, крізь який відбувається випаровування вологи та обмін газами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. устя — У́СТЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що ги́рло 1. Відходжу не в розпуці.. Відходжу, сину мій, щаслива. Так перейшла я, як руслом ріка, Що від джерел своїх ген в темнім борі Шумить, співає пісню споконвічну Ген аж до устя, в безконечне море… (У. Кравч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. устя — Устя, -тя с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.  Словник української мови Грінченка