усуспільнювати

УСУСПІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСУСПІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., що.

1. Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес.

2. Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, будівлі, худобу і т. ін.) в суспільно-колективне.

– Та сідайте мені, бісові баби. А то ще вони й на дорозі мітинг відкриють і почнуть доказувати, чи усуспільнювати худобу, чи ні! – гримнув Василь Калістратович (М. Стельмах);

На колективізацію дід дивився криво і займався агітацією серед населення, щоб люди не усуспільнювали корів (Григорій Тютюнник);

Землю Сірошапки усуспільнили і невдовзі ж наділили з неї і Валахам, і Кожушним (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. усуспільнювати — усуспі́льнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усуспільнювати — -юю, -юєш, недок., усуспільнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес. 2》 Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, худобу і т. ін.) в суспільно-колективне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. усуспільнювати — Усуспі́льнювати, -нюю, -нюєш; усуспі́льнити, -пі́льню, -ниш, -нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. усуспільнювати — УСУСПІ́ЛЬНЮВАТИ юю, юєш, недок., УСУСПІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес.  Словник української мови в 11 томах