утертий

УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до уте́рти¹.

Коні шпарко рушили з місця, і колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький).

2. тільки уте́ртий, у знач. прикм., перен. Позбавлений оригінальності, самобутності, яскравих індивідуальних особливостей, ознак.

Говорили уста, випускаючи звичайні, утерті звороти (І. Франко);

Набір утертих, заяложених фраз не може справити враження. Люди слухають їх байдужно (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. утертий — уте́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утертий — (шлях) вторований, укочений, (жарт) ЗАЯЛОЖЕНИЙ, БАНАЛЬНИЙ  Словник синонімів Караванського
3. утертий — (втертий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до утерти I. 2》 тільки утертий, у знач. прикм., перен.Позбавлений оригінальності, самобутності, яскравих індивідуальних особливостей, ознак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утертий — уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя.  Фразеологічний словник української мови
5. утертий — БАНА́ЛЬНИЙ (який утратив виразність, набрид через часте повторення), ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, СТЕ́РТИЙ, УТЕ́РТИЙ, ЗУЖИ́ТИЙ рідше, ЗУЖИТКО́ВАНИЙ рідше. Кілька звичайних банальних слів один одному після ділового привітання, і заговорив Безрукий (О.  Словник синонімів української мови
6. утертий — УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уте́рти¹. Коні шпарко рушили з місця, і колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (Гжицький, У світ.., 1960, 16). ◊ Уте́рта доро́га (сте́жка) — звичний, легкий життєвий шлях.  Словник української мови в 11 томах