утиратися

УТИРА́ТИСЯ¹ (ВТИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТЕ́РТИСЯ (ВТЕ́РТИСЯ), утру́ся, утре́шся, док.

1. Утирати своє обличчя, тіло.

Вже й потомились [дівчата], вже і хусточками утираються, вже б їм і годі, вже і другим хочеться потанцювать... так що ж бо? – музика гра та й гра! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Він ще раз линув води на голову, підвівся, узяв рушник і почав утиратись (Панас Мирний);

Макар Авдійович все ще утирався хусткою і з машинальною тривогою озирався (В. Винниченко);

Дівчата біжать стрімголов умитися з криниці і втертися червоним поясом – на красу (Ю. Яновський);

Першої хвилини Юра заліз під канапу і почав був плакати. Але зразу ж утерся і пошкандибав до себе (Ю. Смолич).

2. Вкочуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях).

3. тільки недок. Пас. до утира́ти¹ 1–4.

(1) Неха́й утру́ться, розм., лайл. – хто-небудь намагається виявити свою перевагу над кимсь.

– Нічого, думав Лахно. – .. Прогуляюся вулицею і прийду на побачення на десяток хвилин раніше. Нехай королі утруться! (із журн.).

УТИРА́ТИСЯ² див. втира́тися¹.

Значення в інших словниках

1. утиратися — утира́тися 1 дієслово недоконаного виду утирати обличчя, тіло утира́тися 2 дієслово недоконаного виду входити в середину під час натирання  Орфографічний словник української мови
2. утиратися — I (втиратися), -аюся, -аєшся, недок., утертися (втертися), утруся, утрешся, док. 1》 Утирати своє обличчя, тіло. 2》 Виїжджуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях). 3》 тільки недок. Пас. до утирати I 1-4). II див. втиратися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утиратися — УТИРА́ТИСЯ¹ (ВТИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТЕ́РТИСЯ (ВТЕ́РТИСЯ), утру́ся, утре́шся, док. 1. Утирати своє обличчя, тіло. Вже й потомились [дівчата], вже і хусточками утираються, вже б їм і годі, вже і другим хочеться потанцювать… так що ж бо?...  Словник української мови в 11 томах