Словник української мови у 20 томах

утраквізм

УТРАКВІ́ЗМ, у, ч.

1. Політика двомовності в автономних провінціях Австро-Угорської імперії (друга половина XIX – поч. XX ст.).

2. Політика двомовності в деяких регіонах Польщі (1920–1939 р.), де переважало непольське автохтонне населення.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. утраквізм — Утракві́зм: — поміркованість, якої додержувалося праве крило гуситського руху [42]  Словник з творів Івана Франка
  2. утраквізм — утракві́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. утраквізм — Утракві́зм. Двомовне викладання в ґімназіях. З нагоди проекту, піднесеного зі сторони одної ґрупи польских послів, щоби заснувати на пробу кілька утраквістичних польско-руских ґімназий, стало питанє про “бути чи не бути” утраквізму актуальним (Корд.  Українська літературна мова на Буковині
  4. утраквізм — Утракві́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)