утруднення
УТРУ́ДНЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. утрудни́ти і утрудни́тися.
Кожне болісне відчуття або якесь легке ненормальне утруднення в якійсь органічній функції супроводжується в істерика емоцією страху серйозної хвороби (з навч. літ.).
2. Перешкода, яку переборюють з труднощами.
Без будь-яких утруднень гуртом прочитали каракулі, якими був записаний лише один куплет з “народної” пісні (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)