утрушувати

УТРУ́ШУВАТИ (ВТРУ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРУСИ́ТИ (ВТРУСИ́ТИ), утрушу́, утру́сиш, док., що.

1. Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об'єм;

// перен. Улагоджувати, поліпшувати (справу, становище тощо).

– Віримо твоїй шаблі і честі твоїй! – Всі раділи тією одностайністю, перепочивали перед незгодами, які, почували, не утрусять і кулаками! (Ю. Мушкетик).

2. розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів.

Втрусити грушок (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. утрушувати — утру́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утрушувати — (втрушувати), -ую, -уєш, недок., утрусити (втрусити), утрушу, утрусиш, док., перех. 1》 Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об'єм. 2》 розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утрушувати — УТРУ́ШУВАТИ (ВТРУ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УТРУСИ́ТИ (ВТРУСИ́ТИ), утрушу́, утру́сиш, док., перех. 1. Струшуючи, трясучи щось дрібне, сипке, ущільнювати його, зменшувати об’єм. 2. розм. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь кількість плодів. Втрусити грушок (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах