утюжити
УТЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок.
1. що, розм. Те саме, що прасува́ти¹.
2. що, спец. Вирівнювати, згладжувати ґрунтові дороги, поля і т. ін;
// кого, що, перен. Натискаючи, давити, чавити кого-, що-небудь на поверхні.
Ще один [танк] непідбитий ходив, .. бушував, зблискуючи гусеницями, ламав дерева, чавив, утюжив людей (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)