ушнуровувати
УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШНУРУВА́ТИ (ВШНУРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.
1. Зв'язувати що-небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін.
Чугай вшнуровує солому, зав'язує на рублеві міцні вузли, щоб не порозтрушувати (М. Зарудний);
[Харько:] Мене на ланцюга? Не, не дозволю!.. [Конон:] Не басуйте! Як скрутять назад лопатки... [Левко:] Та як ушнурують! (М. Кропивницький).
2. Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу (на взутті, одязі і т. ін.);
// кого. Стягувати туго шнурками корсет на кому-небудь.
– Чи зуміє ж хто з вас [дівчат] мене зачесати, ушнурувати? (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)