ущемлення
УЩЕ́МЛЕННЯ (ВЩЕ́МЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. ущеми́ти і ущеми́тися.
Таня, вона одна знає про нього все, зна, як страждає від цих нескінченних підозр та ущемлень гордість його, гідність його людська (О. Гончар);
В двадцять другому році, коли було ущемлення, в мене скатерки забрали (В. Лихоносов);
Нічого .. не може бути написане, показане або трансльоване, якщо воно несе в собі ущемлення правди (з публіц. літ.);
Політична сила з'являється не за рахунок ущемлення громадських прав населення, а за рахунок створення балансу взаємних інтересів між урядом і народом (із журн.);
До помилкових дій інспектора, які викликають конфлікти з платниками податків, з колегами, можна віднести проявлення грубості, неповаги, брехні, невиконання обіцянок, вщемлення прав (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)