ущербляти
УЩЕРБЛЯ́ТИ (ВЩЕРБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УЩЕРБИ́ТИ (ВЩЕРБИ́ТИ), блю́, би́ш; мн. ущербля́ть; док., кого, що.
1. заст. Зменшувати.
2. рідко. Надщерблювати.
* Образно. Хотілося б сказать йому хоч слово, Йому, що бурі не взяли на фронті, у бою, Йому, що серце не вщербив (П. Усенко).
3. рідко. Завдавати кому-небудь шкоди, збитків.
– Абись більше не приходила по молоко! Се маєш за то, що-сь хотіла мене бідного ущербити (з переказу).
Словник української мови (СУМ-20)